√отика ”крањни

 ќдин з найц≥кав≥ших пер≥од≥в ≥стор≥њ арх≥тектури ”крањни Ч к≥нець XIV Ч перша ≤ половина XV стол≥тт¤. Ќа зах≥дних земл¤х, ¤к≥ менше за ≥нш≥ потерп≥ли в≥д монголо-татарськоњ навали, тод≥ зростають м≥ста, розвиваютьс¤ ремесла й торг≥вл¤. ¬ украњнськ≥ м≥ста прибуваЇ багато поселенц≥в, переважно н≥мц≥в, ¤к≥ принесли в мистецтво, а зокрема в арх≥тектуру, нов≥ стильов≥ форми.–озкв≥т катедральноњ готики в ”крањн≥ припадаЇ на часи правл≥нн¤ корол¤ ¬олодислава ≤≤ ягайла (1386-1434).—еред культових споруд переважали католицьк≥ костели. ¬ир≥шальну роль у формуванн≥ нового стилю в≥д≥грав Ћатинський кафедральний собор у Ћьвов≥ Ч пам'¤тка арх≥тектури нац≥онального значенн¤. √отичну складову п≥дкреслюЇ високий шип даху. ƒзв≥ниц¤ на головному фасад≥ маЇ барокове завершенн¤ ≥ розташована асиметрично, бо другу дзв≥ницю недобудували. ¬ ≥нтер'Їр≥ висок≥ сн≥пчаст≥ колони п≥дтримують стр≥льчат≥ арки ≥ склеп≥нн¤ з готичними нервюрами. —т≥ни ≥ склеп≥нн¤ вкрит≥ численними фресками. Ѕуд≥вництво собору розпочалос¤ 1361 (за ≥ншими даними Ч 1370) на кошти корол¤  азимира ¬еликого. —еред буд≥вничих цього храму в≥дом≥ Ќ≥чко, …оах≥м √ром, јмброз≥й –аб≥ш; одним ≥з найтурботлив≥ших оп≥кун≥в будови в м≥ських актах названо ѕетра Ўтехера. ќб'Їмну композиц≥ю костелу витворено завд¤ки двом головним складовим: пресб≥тер≥уму (в≥втарн≥й частин≥) та корпусу нав (власне молитовн≥й зал≥).” 1527 роц≥ п≥д час великоњ льв≥вськоњ пожеж≥ згор≥ло практично усе готичне м≥сто. ѕостраждала також ≥ кафедра Ч особливо зах≥дна њњ сторона та вежа. ¬≥дбудовою храму зайн¤лис¤ вже ренесансн≥ арх≥тектори, що вплинуло на майбутн≥й вигл¤д споруди.