|
ћова сучасноњ
арх≥тектури стаЇ б≥льш глобальною, плюрал≥стичною за творчим
спр¤муванн¤м, але водночас значущу роль в≥д≥грають нов≥ творч≥ пошуки
прогресивних напр¤м≥в, принцип≥в та прийом≥в вир≥шенн¤ форми та зм≥сту в
арх≥тектур≥.
¬ творчост≥
кињвськоњ генерац≥њ украњнських арх≥тектор≥в все част≥ше зустр≥чаютьс¤
про¤ви постмодерну та хай-теку ¤к в≥ддзеркаленн¤ глобал≥зац≥њ процесу
розвитку св≥товоњ арх≥тектури. ¬ нових будовах стильового спр¤муванн¤
вдало використовуютьс¤ нов≥ конструктивн≥ та художньо-пластичн≥
можливост≥ ¤к традиц≥йних буд≥вельних матер≥ал≥в, так ≥ нових Ч легк≥
металопластиков≥ конструкц≥њ, вишукан≥ оздоблювальн≥ матер≥али (готель
Ђ’рещатикї, арх. Ћ. ‘≥ленко; банк Ђ”крањнаї, арх≥тектор —. Ѕабушк≥н та
≥н.; оф≥сний центр Ђ ињв-ƒонбасї, арх≥тектор ¬. ∆ежер≥н та ≥н.;
готельно-оф≥сний центр Ђ—х≥дний горизонтї, арх. ќ. омаровський,
комплекс Ђ≈кс≥мбанкї, арх≥тектор ≤. Ўпара та ≥н.) ≥ багато ≥нших
нов≥тн≥х будов. –еконструкц≥¤ та оновленн¤ майдану Ќезалежност≥ в
м. иЇв≥ також стала знаковою под≥Їю, бо утвердила дл¤
арх≥тектурно-художн≥ символами нового ≥м≥джу суверенноњ ”крањни.
« к≥нц¤ 1980-х
рок≥в в≥дновилось буд≥вництво рел≥г≥йних споруд. Ќов≥ православн≥ церкви
та собори будують переважно у в≥зант≥йському стил≥, р≥дко у
класичному, готичному або псевдоруському стил¤х.«авданн¤ сучасноњ
украњнськоњ арх≥тектури Ч р≥зноман≥сть у про¤вах сучасноњ естетики,
пошук авторськоњ арх≥тектурноњ своЇр≥дност≥ та врахуванн¤ ≥снуючого
≥сторико-культурного середовища.
|
|